5–9 класи
Укладачі програми (2012 р.): М. І. Бурда, Ю.
І. Мальований, Є. П. Нелін,
Д. А. Номировський, А. В. Паньков, Н. А. Тарасенкова, М. В. Чемерис, М. С. Якір
У розвантаженні програми (2015
рік) брали участь: М. І. Бурда,
А. В. Паньков, М. С. Якір, Д. А. Номіровський
Над
оновленням програми (2017 рік) працювали: М. І. Бурда,
Б. В. Кудренко, О. Я. Біляніна, А. І. Азаренкова, О. І. Буковська, Т. С. Кіндюх,
О. Є. Лисенко, А. В. Миляник, Н. В. Панова, А. В. Паньков
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Мета базової загальної середньої освіти: розвиток та соціалізація
особистості учнів, формування їхньої
національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів,
екологічного стилю мислення і поведінки,
творчих здібностей, дослідницьких навичок і навичок життєзабезпечення,
здатності до саморозвитку та самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи — це патріот України, який знає її
історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів;
компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також
рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання
і здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському
й особистому житті, здатний до підприємливості та ініціативності, має уявлення
про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує
досягнення науки і техніки, дотримується здорового способу життя.
Провідним засобом реалізації вказаної
мети є запровадження компетентнісного підходу у навчально-виховнийий процес
загальноосвітньої школи шляхом формування предметних і ключових
компетентностей.
Курс математики основної школи логічно продовжує
реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початкових класах,
розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей
школярів. В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики
покладено компетентнісний підхід,
відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні
компетентності,
як здатності учня застосовувати свої знання в
навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь в житті
суспільства, нести відповідальність за свої дії. Навчання
математики в основній школі передбачає формування предметної математичної
компетентності, сутнісний опис якої подано у розділі «Очікувані результати
навчально-пізнавальної діяльності» цієї програми. Формування зазначеної компетентності
підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти. До
них належать:
· формування ставлення
до математики як невід’ємної складової загальної культури людини, необхідної
умови її повноцінного життя в сучасному суспільстві на основі ознайомлення з
ідеями і методами математики як універсальної мови науки і техніки, ефективного
засобу моделювання і дослідження процесів і явищ навколишнього світу;
· забезпечення оволодіння
математичною мовою, розуміння ними математичної символіки, математичних формул
і моделей як таких, що дають змогу описувати загальні властивості об’єктів,
процесів та явищ;
· формування здатності
логічно обґрунтовувати та доводити математичні твердження, застосовувати
математичні методи у процесі розв’язування навчальних і практичних задач,
використовувати математичні знання і вміння під час вивчення інших навчальних
предметів;
· розвиток умінь
працювати з підручником, опрацьовувати математичні тексти, шукати і
використовувати додаткову навчальну інформацію, критично оцінювати здобуту
інформацію та її джерела, виокремлювати головне, аналізувати, робити висновки,
використовувати отриману інформацію в особистому житті;
· формування здатності
оцінювати правильність і раціональність розв’язування математичних задач,
обґрунтовувати твердження, приймати рішення в умовах неповної, надлишкової,
точної та ймовірнісної інформації.
Крім цих загальних освітніх завдань в основній школі
реалізуються такі специфічні для даного етапу навчання математики освітні
завдання:
·
розширення знань про
число (від натуральних чисел до дійсних), формування культури усних, письмових,
інструментальних обчислень;
·
формування системи
функціональних понять, умінь використовувати функції та їх графіки для
характеристики залежностей між величинами, опису явищ і процесів;
·
забезпечення оволодіння
учнями мовою алгебри, уміннями здійснювати перетворення алгебраїчних виразів,
розв’язувати рівняння, нерівності та їх системи, моделювати за допомогою
рівнянь реальні ситуації, пояснювати здобуті результати;
·
забезпечення оволодіння
мовою геометрії, розвиток їх просторових уявлень і уяви, умінь виконувати основні
геометричні побудови за допомогою геометричних інструментів (лінійки з
поділками, транспортира, косинця, циркуля і лінійки);
·
формування знань про
геометричні фігури на площині, їх властивості, а також умінь застосовувати
здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;
·
формування уявлення про
найпростіші геометричні фігури в просторі та їх властивості, а також первинних
умінь застосовувати їх у навчальних і життєвих ситуаціях;
·
ознайомлення зі
способами і методами математичних доведень, формування умінь їх практичного
використання;
·
формування знань про
основні геометричні величини (довжину, площу, об’єм, міру кута), про способи їх
вимірювання й обчислення для планіметричних і найпростіших стереометричних
фігур, а також уміння застосовувати здобуті знання у навчальних і життєвих ситуаціях;
·
вивчення геометричних
перетворень площини та їх найпростіших властивостей, а також розвиток в учнів
функціональних уявлень на геометричному змісті;
Крім того, навчання математики має зробити певний внесок у
формування ключових компетентностей.
